Перше соборне послання апостола Петра
1-е Петра 1
1 Петро, апостол Ісуса Христа, захожанам Розпорошення: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, вибраним
2 із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров'ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир!
3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскресення з мертвих Ісуса Христа,
4 на спадщину нетлінну й непорочну та нев'янучу, заховану в небі для вас,
5 що ви бережені силою Божою через віру на спасіння, яке готове з'явитися останнього часу.
6 Тіштеся з того, засмучені трохи тепер, якщо треба, всілякими випробовуваннями,
7 щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробовується, на похвалу, і честь, і славу при з'явленні Ісуса Христа.
8 Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимовною й славною радістю,
9 бо досягаєте мети віри вашої спасіння душам.
10 Про це спасіння розвідували та допитувалися пророки, що звіщали про благодать, призначену вам.
11 Вони досліджували, на котрий чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові страждання та славу, що прийдуть по них.
12 °м відкрито було, що вони не для себе самих, а для вас служили тим, що тепер звіщено вам через благовісників Духом Святим, із неба посланим, на що бажають дивитися Анголи.
13 Тому то, підперезавши стегна свого розуму та бувши тверезі, майте досконалу надію на благодать, що приноситься вам в з'явленні Ісуса Христа.
14 Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання,
15 але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні,
16 бо написано: Будьте святі, Я бо святий!
17 І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху провадьте час вашого тимчасового замешкання.
18 І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків,
19 але дорогоцінною кров'ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти,
20 що призначений був іще перед закладинами світу, але був з'явлений вам за останнього часу.
21 Через Нього ви віруєте в Бога, що з мертвих Його воскресив та дав славу Йому, щоб була ваша віра й надія на Бога.
22 Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного,
23 бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим.
24 Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав'яний: засохне трава то й цвіт опаде,
25 а Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії.
1-е Петра 2
1 Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,
3 якщо ви спробували, що добрий Господь.
4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.
6 Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!
7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,
8 і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.
9 Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,
10 колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!
11 Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.
12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.
13 Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,
14 чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.
15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,
16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.
17 Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.
18 Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.
19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.
20 Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.
22 Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!
23 Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.
24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.
25 Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.
1-е Петра 3
1 Так само дружини, коріться своїм чоловікам, щоб і деякі, хто не кориться слову, були приєднані без слова поводженням дружин,
2 як побачать ваше поводження чисте в страху.
3 А окрасою їм нехай буде не зовнішнє, заплітання волосся та навішання золота або вбирання одеж,
4 але захована людина серця в нетлінні лагідного й мовчазного духа, що дорогоцінне перед Богом.
5 Бо так само колись прикрашали себе й святі ті жінки, що клали надію на Бога й корились своїм чоловікам.
6 Так Сара корилась Авраамові, і паном його називала. А ви її діти, коли добро робите та не лякаєтесь жадного страху.
7 Чоловіки, так само живіть разом із дружинами за розумом, як зо слабішою жіночою посудиною, і виявляйте їм честь, бо й вони є співспадкоємиці благодаті життя, щоб не спинялися ваші молитви.
8 Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі.
9 Не платіть злом за зло, або лайкою за лайку, навпаки, благословляйте, знавши, що на це вас покликано, щоб ви вспадкували благословення.
10 Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.
11 Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!
12 Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань, а Господнє лице проти тих, хто чинить лихе!
13 І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?
14 А коли ви за правду й страждаєте, то ви блаженні! А їхнього страху не бійтеся, і не тривожтеся!
15 А Господа Христа святіть у ваших серцях, і завжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із лагідністю та зо страхом.
16 Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі.
17 Бо ліпше страждати за добрі діла, коли хоче того Божа воля, аніж за лихі.
18 Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений,
19 Яким Він і духам, що в в'язниці були, зійшовши, звіщав;
20 вони колись непокірливі були, як їх Боже довготерпіння чекало за Ноєвих днів, коли будувався ковчег, що в ньому мало, цебто вісім душ, спаслось від води.
21 Того образ, хрищення не тілесної нечистости позбуття, але обітниця Богові доброго сумління, спасає тепер і нас воскресенням Ісуса Христа,
22 що, зійшовши на небо, пробуває по Божій правиці, а Йому підкорилися Анголи, влади та сили.
1-е Петра 4
1 Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,
2 щоб решту часу в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.
3 Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах.
4 Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.
5 Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!
6 Бо на те й мертвим звіщувано Євангелію, щоб вони прийняли суд по-людському тілом, але жили по-Божому духом.
7 Кінець же всьому наблизився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!
8 Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!
9 Будьте гостинні один до одного без нехоті!
10 Служіть один одному, кожен тим даром, якого отримав, як доморядники всілякої Божої благодаті.
11 Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та влада на віки вічні, амінь.
12 Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас.
13 Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з'явленні слави Його раділи ви й звеселялись.
14 Коли ж вас ганьблять за Христове Ім'я, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.
15 Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохобник,
16 а коли як християнин, то нехай не соромиться він, але хай прославляє Бога за те.
17 Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Євангелії?
18 А коли праведний ледве спасеться, то безбожний та грішний де зможе з'явитись?
19 Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.
1-е Петра 5
1 Тож благаю між вами пресвітерів, співпресвітер та свідок Христових страждань, співучасник слави, що повинна з'явитись:
2 пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,
3 не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір.
4 А коли Архипастир з'явиться, то одержите ви нев'янучого вінка слави.
5 Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!
6 Тож покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив.
7 Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!
8 Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.
9 Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі.
10 А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удосконалить вас, хто трохи потерпів, хай упевнить, зміцнить, у?рунтує.
11 Йому слава та влада на вічні віки, амінь.
12 Я коротко вам написав через Силуяна, як гадаю вірного брата. Закликаю та свідчу, що це Божа благодать правдива, що ви в ній стоїте.
13 Вітає вас разом вибрана Церква в Вавилоні, і Марко, мій син.
14 Вітайте один одного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь.